Архітектура Хмельницького
Сучасний етап розвитку історичної науки тісно пов’язаний з дослідженням регіональної історії. Проблематика наукового доробку „Міська архітектура Проскурова – Хмельницького” відображає сучасну тенденцію історичного краєзнавства по вивченню різних аспектів історичного минулого нашої малої батьківщини. Стаття присвячена характеристиці архітектурних стилів забудови Проскурова – Хмельницького у ХІХ – на початку ХХ ст.
Пам’ятки минувшини формують неповторне історичне обличчя Подільського краю. Архітектурний ансамбль нашого міста постраждав у зв’язку з сучасною забудовою, яка зруйнувала єдиний архітектурний простір, неповторність стилю повітового містечка. Збереження неповторності міської архітектури є першочерговим завданням для громади міста. Мета статті полягає у тому, щоб привернути увагу до архітектурної спадщини, спонукати хмельничан до її вивчення і збереження.
Межа ХІХ–ХХ ст. – це час в який була зроблена остання спроба говорити мовою краси, жити в оточенні красивих облич і предметів. Це була остання надія, що краса врятує світ і виправить його недосконалість. Це була остання спроба створити стиль, який зітре межу між мистецтвом „великого і малого”. Цей стиль мав поєднати нові технічні досягнення індустріального розвитку і ручне ремісниче виробництво, доведене до рівня високого мистецтва. Це час найвищої концентрації людського духу перед вибухом, кінцем „старого світу”
Об'єкти
Нова течія в архітектурі, яка швидко завоювала популярність, зародилась в 80-ті роки ХIХ ст.одночасно в різних країнах Європи. В Росії цей стиль отримав назву – „стиль модерн”. Перед модерном було поставлене завдання створити синтез мистецтв. Яскравим прикладом синтетичності стиля може бути модний особняк, в якому все, починаючи від огорожі до віконних перепльотів, дверних ручок, перил, меблів, посуду, тканини, світильників, східців та інших складових елементів було вирішено в єдиному ключі. Для нього характерні не тільки колір, але й півтон, не тільки форма, але й пластика, фактура предмету. Милує нас сьогодні і кований малюнок балконної огорожі, і рами вікон та дверей, які набули криволінійних форм, і багато декорований рослинний орнамент, що, ніби дивовижні квіти, обвиває споруду з великою кількістю вікон та балконів в будинках по вул. Володимирській, 63, Грушевського, 84, 90, 95, 97, Гагаріна, 4, 18 та ін.
У 1890 р. у стилі модерн була побудована перша аптека Людвіга Деревоєда (приміщення Укртелекому). Це триповерховий будинок-красень, де на першому поверсі розташовувалась аптека, а другий та третій, були віддані в оренду різноманітним установам. Аптека Деревоєда довгі роки вважалась найкращою в місті, мала все необхідне і найсучасніше на той час обладнання. Провулок, незабаром, отримав назву вулиця Аптекарська . Наприкінці ХІХ ст. вул. Аптекарська розбудовується добротними цегляними будинками, більшість з яких, використовують риси модерну
У стилі модерн був закладений великий потенціал. Функціональність організації внутрішніх приміщень, їх вільне планування, простір, що розвивається з середини приміщення на зовні. Типовою будівлею пізнього модерну є чотирьох поверхова будівля по вул. Проскурівській. До наших днів збереглись практично всі частини фасаду, ажурні загородки балконів, декоративні кольоровим склом-смальтою стіни. Навряд чи хто пам’ятає, що спочатку в будинку № 56 розташовувався один із найкращих готелів міста – „Континенталь”, що належав Н. Вассерману . Особливості цього стилю притаманні споруді, в якій було розташоване Олексіївське училище, побудоване у 1904–1905 рр. У 1920 р., з остаточним встановленням радянської влади, училище було ліквідоване. Довгий час в його приміщенні розташовувалась школа, пізніше – партійні та комсомольські установи . З 1986 р. тут оселилася Хмельницька міська рада. Така зміна призначення споруди є переконливим доведенням того, що будівлі модернізму мають універсальне використання.
В провінційному Проскурові на початку ХХ ст. стає популярним „цегляний стиль”, або „стиль київських підрядчиків”. Головну роль в ньому відіграють художні та технічні якості цегли. Зразками „цегляного стилю” є переважно громадські споруди або житлові приватні будинки, що збереглись до сьогодення [8, с.10]. Це будинки у історичному центрі міста по вул. Проскурівській, 83, по вул. І.Франка,8, по вул. Пилипчука, Грушевського та інші. В цьому стилі будуються два магазини купчихою В.В.Журавльовою. Один з цих магазинів знаходився в її власному двоповерховому цегляному будинку, в якому зараз розміщується магазин жіночого одягу та аптека № 2, а в сусідньому одноповерховому будиночку торгувала книгами, паперовим та канцелярським приладдям Я.В. Яцимірська
